КОБЗАР ЖИВИЙ І БУДЕ ВІЧНО ЖИТИ
9 березня народився талановитий український поет і художник, прозаїк і етнограф, славетний син України Тарас Григорович ШЕВЧЕНКО. Нині Шевченків «Кобзар» для українців те саме, що й Біблія.
Шевченко був з кожним українцем у тюрмах, таборах і на засланні; на чужині, в еміграції. Був на Майдані і в окопах війн, в руїні Донецького аеропорту з нескореними кіборгами і з кожним українцем, що залишився на окупованих агресором українських територіях.
Сьогодні, щоб вшанувати пам’ять великого поета, біля пам’ятника Тараса ШЕВЧЕНКА у центрі селища Недригайлів відбувся урочистий мітинг.
«Кобзар був і залишається зі своїм народом, з Україною, він навічно оселився в серці кожного з нас», - зазначив у своєму виступі під час урочистого зібрання Недригайлівський селищний голова Костянтин ВОЛКОВ.
Зі словами вдячності генію українського народу, цінності його творчості в сучасному вихованні молодого покоління звернулася вчителька української мови та літератури Недригайлівської СЗОШ І-ІІІ ступенів (опорний заклад) Валентина БАЛИЦЬКА.
Вихованка КЗ «Недригайлівський будинок дитячої та юнацької творчості» Аміна ГОЛІНКО зачарувала всіх присутніх, читаючи напам'ять уривок з поеми «Причинна».
На знак шани і пам'яті великого генія українського народу керівництвом громади було покладено квіти до підніжжя пам’ятника Тараса ШЕВЧЕНКА.
Попри час, Шевченко не віддаляється. Він – апостол правди – живий! У живому щирому слові Тараса, що іноді бринить, як струна, а іноді подібне до гострого важкого меча.
