У Недригайлові з’явилося «Дерево надії»
Сьогодні, 16 листопада, у центрі Недригайлова, біля каплички, відбулася мирна акція на підтримку родин безвісти зниклих та полонених військових Недригайлівщини. Мета зібрання: привернути увагу громадськості та влади до проблем зниклих безвісти та полонених військовослужбовців.
Захід об’єднав рідних, близьких, небайдужих мешканців громади, які прийшли висловити солідарність із сім’ями захисників України, доля яких досі невідома або які перебувають у російському полоні.
Голова громадської організації «Рідні безвісти зниклих та полонених військових Недригайлівщини» Лариса КОРОБКА , дружина безвісти зниклого, у своєму слові зазначила, що спільне горе об’єднало 36 родин із Недригайлівської, Вільшанської та Коровинської громад. «Кожна така акція — це голос наших хлопців, які чекають на нас. Ми не здаємося і будемо нагадувати про них доти, доки останній захисник не повернеться додому», - зазначила Лариса Григорівна.
Учасники зібрання спільно помолилися за якнайшвидше повернення наших героїв додому живими та неушкодженими та відкрили символічне «Дерево надії».
Ним став кущ калини, який є потужним українським символом, що уособлює Батьківщину, любов, материнство, життя та кров, що пролилася за рідну землю. Між червоними кетягами ягід тепер тріпочуть блакитно-чорні стрічки з іменами безвісти зниклих, як голос тих, кого шукають, і надія для їхніх родин. Кожна стрічка зберігає пам'ять, демонструє любов та одночасно нагадує суспільству про тих, хто зник заради України. Дерево надії – це місце, де біль стає символом, символ стає голосом родин, а голос говорить суспільству: зниклі безвісти чекають на повернення додому.
До акції приєдналися представники подібного об’єднання із Ромнів та Шостки, адже спільна біда єднає родини по всій Україні, а взаємна підтримка додає віри та сили.
На завершення рідні випустили в небо кульки: чорні — як символ рідної землі, блакитні — безкрайого українського неба, білі — чистої надії.
Нехай кожен зниклий захисник повернеться додому живим!
Сьогодні, 16 листопада, у центрі Недригайлова, біля каплички, відбулася мирна акція на підтримку родин безвісти зниклих та полонених військових Недригайлівщини. Мета зібрання: привернути увагу громадськості та влади до проблем зниклих безвісти та полонених військовослужбовців.
Захід об’єднав рідних, близьких, небайдужих мешканців громади, які прийшли висловити солідарність із сім’ями захисників України, доля яких досі невідома або які перебувають у російському полоні.
Голова громадської організації «Рідні безвісти зниклих та полонених військових Недригайлівщини» Лариса КОРОБКА , дружина безвісти зниклого, у своєму слові зазначила, що спільне горе об’єднало 36 родин із Недригайлівської, Вільшанської та Коровинської громад. «Кожна така акція — це голос наших хлопців, які чекають на нас. Ми не здаємося і будемо нагадувати про них доти, доки останній захисник не повернеться додому», - зазначила Лариса Григорівна.
Учасники зібрання спільно помолилися за якнайшвидше повернення наших героїв додому живими та неушкодженими та відкрили символічне «Дерево надії».
Ним став кущ калини, який є потужним українським символом, що уособлює Батьківщину, любов, материнство, життя та кров, що пролилася за рідну землю. Між червоними кетягами ягід тепер тріпочуть блакитно-чорні стрічки з іменами безвісти зниклих, як голос тих, кого шукають, і надія для їхніх родин. Кожна стрічка зберігає пам'ять, демонструє любов та одночасно нагадує суспільству про тих, хто зник заради України. Дерево надії – це місце, де біль стає символом, символ стає голосом родин, а голос говорить суспільству: зниклі безвісти чекають на повернення додому.
До акції приєдналися представники подібного об’єднання із Ромнів та Шостки, адже спільна біда єднає родини по всій Україні, а взаємна підтримка додає віри та сили.
На завершення рідні випустили в небо кульки: чорні — як символ рідної землі, блакитні — безкрайого українського неба, білі — чистої надії.
Нехай кожен зниклий захисник повернеться додому живим!
